Чому діти часто хворіють в дошкільному закладі?
16. Октябрь, 2014 в 13:21,
Нет комментариев
Чому діти часто хворіють в дошкільному закладі?Жодна дитина не виростає без хвороб. Це аксіома. Віддаючи малюка в дитячий садок, потрібно прийняти, що там його незріла імунна система познайомиться з різними вірусами і бактеріями, дитина почне хворіти і таким чином набувати імунітет. Дозрівання імунної системи відбувається, як правило, до 7-9 років, до цього віку дитина вже знайомиться з безліччю основних дитячих інфекцій, виробляє до них стійкість, і не витрачає шкільні роки на «постільний режим». Так має відбуватися в ідеалі.
Що ж ми маємо в реальному житті?
Безліч обставин роблять перші кілька років життя дитини у дитсадку суцільним подорожжю від однієї хвороби до іншої.
Перш за все, це виражається в тому, що сучасні працюючі батьки приводять у садок нездорових, дітей. Тим самим до останнього відтягуючи момент виходу на «лікарняний». Важко їх засуджувати, знаючи сучасне ставлення роботодавців до співробітниць, у яких часто хворіють діти. Медперсонал знаючи всі ці складності, проявляють лояльність і не відправляють хворих малюків додому. Мало того, що хворі діти ризикують отримати ускладнення самі, вони ще й поширюють інфекцію навколо себе, заражаючи інших.
Вкрай бідна матеріально-технічна база дитячих установ, їх входження в загальну систему житлово-комунального господарства посилюють проблему захворюваності. Ні для кого не секрет, що у вересні, коли дітвора збирається разом після літнього відпочинку, через відсутність центрального опалення в групах сиро і холодно. Діти мерзнуть і застуджуються. «Грамотні» батьки, як правило, прагнуть пропустити вересень і починають водити дитину в садок з жовтня, коли в приміщеннях стає тепло. Навіть занадто тепло. Через неможливість відрегулювати температуру в приміщеннях дітям восени дуже жарко, а в морози – холодно. При цьому рівень вологості складає в кращому випадку 20-25% проти необхідних 50%. Не дивно, що слизові малюків пересихають і перестають виконувати свою захисну функцію.
Харчування.
Загальновідомо, що їжа в садках оптимально збалансована за якістю та кількістю. Смакові якості сніданків і обідів в розрахунок не приймаються. А що робити, якщо дитина їсть тільки «мамину» їжу? Чи будуть у нього сили на заняття, ігри та прогулянку? Чи зможе він не замерзнути на вулиці, якщо в животі пусто? Недоїдання веде до фізичного і розумового виснаження, зниження опірності організму несприятливим умовам.
4. Якісний і кількісний педагогічний склад ДНЗ.
Невисока заробітна плата при високих вимогах до кваліфікації та рівнем освіти призводить до браку педагогічних і обслуговуючих кадрів у дитячих садках. Низький уклін старої педагогічної гвардії, що продовжує любити, розуміти і опікати наших малюків, незважаючи на жебрацьку оплату настільки нервової і відповідальної праці. Однак, поряд з ними, скільки з’явилося у садочках «випадкових» людей!
Наповнюваність груп.
У той час як рівень підготовки і кількість вихователів у ДНЗ падає рік від року, наповнюваність груп невпинно зростає. Чи може один вихователь і «нянечка» впоратися з такою кількістю малюків? Їх треба організувати на сніданок, обід і полуденок; простежити, як вони сходили в туалет, помили руки; не упустити їх з виду на прогулянці; вкласти спати після обіду. Весь цей час діти бавляться, б’ються, не слухають і не слухаються, слабо зав’язують шапки і нерівно застібають гудзики, що не заправляють штани в чоботи і іншими способами перешкоджають процесу «виховання і розвитку особистості». А яка-небудь мама потім скаржиться, що її хлопчикові погано шарфик зав’язали, і у нього потім горло заболіло. Або який-небудь дівчинці кофточку під куртку не одягли (носочки в чобітки тощо), вона переохолодилася …. Кому не відомі такі конфлікти, які неможливо ні дозволити, ні уникнути?
Психологічні чинники.
Існує і ще одна причина, по якій дитина може часто хворіти. Це небажання ходити в дитячий сад. Якщо йому там не подобається, якщо зв’язок з мамою ще занадто міцний, якщо вдома з бабусею йому краще …… організм буде всіляко чинити опір походу в дошкільний заклад аж до хвороб. У таких випадках говорять, що дитина психологічно не дозріла до дитячого саду і рекомендують повторити спробу в наступному році.
Але дещо батькам таки зробити під силу. Кожна мама, особливо не працююча, повинна сказати сама собі, що з завтрашнього дня вона не водити сопливого і кашляючих сина чи доньку в дитячий сад, тому що вона не хоче заражати інших і побоюється ускладнень для свого малюка. І тоді незабаром рівень захворюваності у садочках впаде в рази. Адже давно відома приказка: хочеш змінити світ – почни з себе!