СТОРІНКА МЕТОДИСТА

                                            МАЙСТЕР – КЛАС

«Режисерська гра як метод розвитку уяви дітей»

МЕТА: розширити і уточнити знання про режисерську гру як метод розвитку уяви дітей;формувати уявлення про створення розвивального середовища у вигляді маркерів простору для організації режисерських ігор;вправляти у виготовленні макетів для режисерських ігор.

  Вправа 

«Передай іграшку і назви режисерську гру свого дитинства».

  Час: 7 хвилин.

Матеріал:

- м'яка іграшка;

- аудіопрогравач і аудіо запис мелодії П.І.Чайковського «Колискова»  для супроводу гри.

Мета: пригадати приємні події з дитинства;

-підняти емоційний настрій у групі.

Хід: педагог-майстер пропонує учасникам утворити коло і пригадати свою найулюбленішу гру. Під музичний супровід учасники майстер-класу передають іграшку одне одному по колу. Коли музика закінчується, той, у кого іграшка, називає улюблену гру свого дитинства.

Запитання для обговорення:

-Як ви вважаєте з якою метою проводилася гра? 

Вправа «Поняття «гра»

 Час:10 хвилин.

 Матеріал: ватман із написом слова «ГРА»;

                     - фломастери;

                     - папір.

 Мета: сформулювати узагальнене визначення поняття  «гра».

Хід: пропоную учасникам по черзі  назвати слова , які асоціюються у них зі словом «гра», на кожну букву цього слова:

Г-

Р-

А-

Зачитую усі слова і підбиваю підсумок.

 Міні – лекція.

       Більшість психологів стверджують, що режисерська гра дитини асоціативна, тобто залежить від тих іграшок , які потрапляють у її поле зору. Саме тому педагогічна підтримка цієї гри здебільшого опосередкована створенням необхідного ігрового середовища.

        Психологи відзначають, що сьогодні у дитячих садках діти , особливо старші дошкільники, мало граються. Проблема у тому, що часто в дошкільних навчальних закладах педагоги, орієнтуючись на запити батьків , основну увагу приділяють розумовому розвитку дітей , підготовці їх до систематичного навчання у школі і забувають про можливості ігрової діяльності. Але загальновідомо , що у грі, як у провідній діяльності дошкільника, відбувається всебічний розвиток дитини, і будь-яку ігрову ситуацію, навіть ту , яка виникла спонтанно, можна використати і для виховання, і для навчання малюків. А індивідуальний підхід, особистісно орієнтовану взаємодію гра забезпечує якнайкраще , і особливо – режисерська гра.

            Для розвитку самостійної режисерської гри (уміння дошкільників створювати сюжет , бути його постановником і виконавцем ролей за сюжетом) особливе значення має створення спеціальних умов:

            -організація відповідного предметно-ігрового середовища;

             -спілкування дорослого з дитиною.

             На думку доктора психологічних наук Олени Кравцової,  для розвитку  режисерської гри необхідним є «маркер простору уявного світу». Тобто предметно-ігрове середовище групи має містити спеціальний ігровий простір для дитини з урахуванням наступних вимог:

                -місце для гри повинно бути невеликим, щоб його можна було охопити поглядом;

                 -треба щоб дитина мала змогу подивитися на місце гри зверху, підійти до нього з різних боків.

             Професійний досвід дає змогу зробити висновок, що «маркером», який слугує стимулом і опорою для розгортання дитиною режисерської гри з дрібними іграшками, може бути макет, тобто зменшений предметний зразок простору і об'єктів уявного світу. Для дитячого садка найбільше підходить універсальний пакет.

               Універсальні пакети можна поділити на два типи:

                    -макети-моделі, які є зменшеними цілісними об'єктами;

                     -макети-карти, які відображають певну територію і спрямовують дошкільника на розгортання сюжетних подій, що відбуваються на цій території та навколо об'єктів – складових її оформлення.

                 Створювати індивідуальний простір для режисерської гри можна за допомогою різноманітних ширм, пластикових і паперових загорож . Але практика показала, що найкращим місцем для індивідуальної гри є різні за розміром коробки, виготовлені з картону, пластику, дерева. У таких коробках можна влаштовувати дитячі кімнати , гаражі, зоопарки , морські рифи, будівельні майданчики, Зверніть увагу , що у коробку не варто складати багато предметів одночасно. Атрибути необхідно вводити поступово, тоді гра буде довготривалою, а макет не перетвориться на ящик з іграшками.

                 Тематику для створення універсальних макетів підказують побутові сюжети, вірші, оповідання, враження від спостережень, екскурсій та інше. Ці макети спонукають дитину до розгортання гри навколо означеного сюжету: поїздка, умивання чи годування ляльки, приготування їжі, лікування , змагання тощо.

                  Зауважимо, що для хлопчиків і дівчаток режисерські ігри варто організовувати окремо, тоді вони сприятимуть гендерному вихованню дошкільників. Сюжет хлоп'ячих ігор може розгортатися навколо чоловічих професій ( водій , будівельник , автослюсар) , а дівчачих – відповідно навколо жіночих ( перукар , кухар , вихователь , лікар).Найкраще ж створювати умови для розгортання гри згідно бажаннями дітей.

                    Отже, для режисерської гри треба створити такі умови:

                - організувати для дитини спеціальний індивідуальний простір;

                 - забезпечити час і місце для гри в житті дитини – розподілити програмовий матеріал в групі на тиждень , скласти сітку занять, надання в групі місця для розгортання режисерської гри та зберігання ігрового матеріалу для неї.

                    Передбачається , що у режисерських іграх діти мають самі вигадувати сюжет, реалізовувати свої задуми, створювати ігрові ситуації з готовими іграшками. Однак так відбувається не завжди. Іноді вихователь може виступати в ролі ненав'язливого помічника і непомітно впливати на дитячі ігри через створення предметно-ігрового середовища. Так, матеріали, малюнки, посібники , які використовувалися на заняттях , можна передати дітям у вільне користування. До  них з метою виникнення нових асоціацій  можна додати незнайомі дітям предмети та іграшки, що мають стати ключовими і сприяти збагаченню змісту гри новими подіями.

                        Організувати дитячу гру можна шляхом введення умовної ігрової ситуації. Скажімо , вихователь починає гратися сам : саджає іграшку-«глядача», бере в руки іграшковий мікрофон і проголошує, що вистава починається. Хтось із дітей обов'язково зацікавиться і підійде. Можна повністю передати ініціативу малюку , а можна попроситися у гру й залишитися гратися з дитиною. Слід пам'ятати, що у режисерській грі беруть участь не всі діти , а лише одна , тому заорганізовувати цей процес не варто.

Вправа «Виготовлення макетів для режисерських ігор»

 Час: 20 хвилин.

Матеріали: аудіо програвач і аудіо запис мелодії І.Берковича «Українська мелодія» для супроводу роботи;

                     -5 столів , на яких розміщено: коробки ; приладдя для художньої творчості; дитячі малюнки ; ілюстративні матеріали; іграшки.

Мета:вправляти у виготовленні макетів для режисерських ігор.

Хід роботи: пропоную учасникам розділитися на 5 підгруп за бажанням і розміститися за столами. Під спокійну мелодію учасники виготовляють макет для режисерської гри відповідної тематики.

          По закінченню роботи кожна група учасників обирає представника , який презентує макет і розповідає про режисерські ігри, до яких може спонукати дітей виготовлений макет.


Вправа «Побажання по колу».

Час: 5 хвилин.

 Матеріал: аудіо програвач і аудіо запис мелодії  П.І.Чайковського «Роздуми» для супроводу роботи.

Мета: підняти емоційний настрій у групі;

                 -підбити підсумки майстер – класу.

 Хід роботи: усі учасники стають у коло. Дякую їм за роботу і пропоную висловити одне одному по колу побажання на майбутнє.


 ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ДНЗ.

           На сучасному етапі розвитку наша держава потребує творчих , самодостатніх, активних , освічених особистостей, формування і розвиток яких є нині одним із  головних завдань освіти  і перш за все дошкільної.

             Ефективним засобом педагогічного впливу на розвиток дошкільника є театралізована діяльність як вид мистецтва. Адже мистецтво – це час і простір, в якому проявляється гармонія людського духу. Пізнаючи цінності    мистецтва, людина пізнає людське в людині, підносить себе до прекрасного,  переживає насолоду. Ці слова належать видатному українському педагогові В.О Сухомлинському.

          Педагогічним колективом Путильського ДНЗ створені належні умови для розвитку дитячої творчості, які відповідають потребам розвитку

 особистості, сприяють розкриттю їх талантів, розумових та творчих здібностей.

         Вихователями створене розвивальне середовище театралізованої  діяльності, яке  наповнене матеріалами, атрибутами, посібниками, різноманітним обладнанням так, щоб задовольнити індивідуальні  інтереси кожної дитини, що дає можливість  використовувати різні види театралізованої діяльності у різних формах роботи з дітьми, а саме: на заняттях, прогулянках, під час самостійної ігрової діяльності, спільних свят та розваг. 

           Під час організації театралізованої діяльності у дошкільників сформовані уміння «входити в образ», утримувати його впродовж усієї театралізованої діяльності,  усвідомлювати  мовленнєві та виконавські дії, передавати характерні особливості в різних художніх образах та  застосовувати здобуті уявлення в самостійній ігровій діяльності.

             Для того , щоб викликати зацікавлення, захоплення у дітей дошкільного віку до світу мистецтва в дитячому дошкільному закладі проводяться різні види театралізованої діяльності:

- ігри-імітації, драматизації;

- показ тіньового, настільного театру;

- театр картинок;

- інсценування та читання віршів за ролями, написаних в діалогічній формі;

- розігрування за ролями літературних творів;

- рядження;

- сюжетно-рольові ігри за уривками казки;- інсценізація малих фольклорних жанрів під музичний супровід. 



МАЙСТЕР - КЛАС "ЛАБОРАТОРІЯ ПІСОЧНИХ НАУК" 

В ДНЗ пройшов мйстер -клас , де вихователі вчилися оперувати з піском.


Художня література в освітньому процесі :сучасні технології.

 

    Актуальність проблеми оновлення методів роботи з літературними творами пояснюється місцем і роллю художнього слова як ключового засобу виховання, розвитку і навчання дітей, зокрема її вплив на морально-духовне становлення особистості.

     Виховна цінність літературного мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу як спресованості типовості узагальнення життєвих явищ, створення художньої моделі реального світу. Ключовою для усвідомлення необхідності вдосконалення змісту й способів роботи з літературними творами є думка, що цей твір акумулює в собі величезні розвивальні й виховні можливості мистецтва, педагогіки і психології, які, проте можуть бути реалізовані лише за умови готовності дитини до його сприйняття й активної творчої співдії з персонажами твору чи середовищем, відображеним у ньому. Отже, виховний вплив літературного мистецтва стає важливим за умови забезпечення активного сприйняття твору, максимально-повного емоційного переживання й проживання подій, взаємин, почуттів, про які в ньому йдеться.

     Літературні твори можуть сприйматися дітьми по-різному — як джерело інформації, забава, інтелектуальне завдання, витвір мистецтва, повчальна соціальна ситуація, моральне правило.

  Говорячи про літературні твори, ми в жодному разі не мінімізуємо значення й місце творів усної народної творчості. Фольклор — живодайне джерело художньої літератури, а фольклорні твори супроводжують життя дитини від самого народження. Казка як класичний зразок фольклору з її яскравим, романтичним зображенням світу, ідеалізацією позитивних героїв, захоплює й водночас навчає дітей основних законів соціуму.. Колоритна, яскрава мова казок викликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію. Повною мірою особливості фольклору проявляються й у малих формах: прислів'ях, приказках, загадках, гуморі. Прості й невеличкі за обсягом, вони дивують оригінальною будовою, широким використанням мовних виразних засобів.

    Організацією сучасного освітнього процесу передбачено збільшення часу в освітньому процесі на ознайомлення з художньою літературою. Тож для забезпечення максимального педагогічного впливу слід вибудувати специфічну партитуру заняття, добирати доцільні методи та прийоми саме з цим текстом.

   Сучасна методика пропонує багатий спектр видів занять з ознайомлення з літературними творами. Їх можна типізувати за різними параметрами. Наприклад, за літературними жанрами. На окремих заняттях знайомимо дітей з малими фольклорними формами, представляємо ці твори дітям, як витвори мистецтва слова, коротко й доступно розповідаємо про їх виникнення, функціональне призначення, особливості побудови і т.п. На інших заняттях подаємо дітям казки. Заняття, на яких читаємо дошкільнятам оповідання, називаються живими історіями і супроводжуються здебільшого етичними бесідами. Особливе місце в ознайомленні з літературними творами посідають заняття з ознайомлення з поетичним словом.

    Водночас літературні заняття розрізняються за основним видом художньо-мовленнєвої діяльності, який педагог застосовує на занятті. Так, літературний твір дітям читають чи розповідають, і художньо-естетичне сприйбуде основним видом діяльності на такому занятті. Основним видом художньої діяльності на інших заняттях може бути художня комунікація , тобто розмова вихователя з дітьми на основі прочитаного раніше твору. Подобається дітям такий вид заняття, як літературні творчі ігри, на яких дошкільнята стають співавторами казки чи розповіді, реалізують власну словесну творчість. Підсумкові заняття у формі літературних вікторин мають велике значення, оскільки дають змогу систематизувати здобутий раніше літературний досвід.

      Сучасна методика досить гнучко підходить до організації літературних  занять, на перший план ставить інтереси дітей.

     

Методика ознайомлення дітей з малими фольклорними жанрами.

  У повсякденному житті й у процесі роботи з художньою літературою вихователь постійно використовує малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки примовляння, загадки, мирилки, а також фразеологізми. Найчастіше їх підбирають за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору. Проте сам фольклорний твір у такій ситуації виконує здебільшого допоміжну функцію і не усвідомлюється дітьми як самоцінний витвір мистецтва слова.

   Прислів'я і приказки    Прислів'я доступні дітям усіх вікових груп. Заучують прислів'я індивідуально або з невеличкою групою дітей впродовж дня. Широко використовуються прислів'я і приказки під час режимних процесів, упродовж яких завжди можна знайти привід для застосування тієї чи іншої приказки. Так, наприклад, якщо хтось із дітей образив іншого, вихователь може використати прислів'я: “Слово може врятувати людину, слово може і вбити”. “Рана загоїться, а лихе слово — ні”.

    Прислів'я моральної тематики використовуються після читання художніх творів. Наприклад, після читання творів про чесність і правдивість у бесіді можна використовувати такі прислів'я: “Правда і в морі не тоне”, “Краще гірка правда, ніж солодка брехня, “Правда кривду переважить”, “ на злодієві і шапка горить. Бесіду про сміливість і хоробрість супроводжують прислів'я: “Страху немає там, де його не бояться”, “Сміливого куля боїться”, “Вовків боятися — в ліс не ходити” та ін..

   Праця дітей на ділянці дошкільного закладу, на городі супроводжується прислів'ями: “Добрий початок — половина діла”, “Як посієш, так і пожнеш”, “Щоб мати треба працювати”, “Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй” тощо.

   Зі старшими дошкільниками можна провести заняття, цілком побудоване на народних прислів'ях і приказках на тему : “Чому так у народі говорять?” Для цього вихователь добирає прислів'я з кількох моральних тем, наприклад, про скромність, ввічливість, дружбу, чесність, правдивість, сміливість. Заняття починається з прислів'я, наприклад такого: “Хвалько - пустий чоловік”. Діти пояснюють зміст прислів'я, наводять конкретні приклади з художньої літератури про скромних та хвальків, аналізують поведінку літературних героїв, поведінку дітей своєї групи. Після цього пропонується інше прислів'я т.д.

Казки.   Казки використовуються у всіх вікових групах. Оскільки казки різні за змістом, за сюжетом, різняться композиційною будовою, методика їх використання у різних вікових групах також специфічна. Казки повинні насамперед відповідати віковим особливостям дітей. Тут доречним буде застереження І.Я.Франка: “Гола, повна правда життя — то тяжка страва. Старші можуть заживати її , вона для них смачна і здорова. Але дітям не можна давати її так, як старшим, треба приготовлювати її в ріденькім стані, в образках, у байках. І вони так приймають її”.

  Дітям раннього та молодшого дошкільного віку доступні казки “звіриного епосу”, про тварин, оскільки вони “ ...заставляють їх сміятися й думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи. Дітям середнього дошкільного віку, крім казок “звіриного епосу”, доступні чарівні казки. А старші дошкільники вже спроможні зрозуміти та вислухати будь-яку казку. В.Сухомлинський дійшов висновку, що складовою частиною виховання дітей повинно бути розповідання, читання, слухання казок: “Казки виховують любов до рідної землі вже тому, що вони творіння народу”.Перш ніж прочитати чи розповісти дітям казку, потрібно добре підготуватися: кілька разів уголос її прочитати, дотримуючись засобів інтонаційної виразності. Робота над мистецтвом художнього читання, за словами Е. Фльоріної, має стати професійним обов'язком кожного вихователя. Народ склав казку, письменник її записав, а донести її зміст до свідомості дитини — обов'язок вихователя.

  Для того, щоб вплинути на почуття дітей, їхні переживання, вихователь заздалегідь докладно аналізує казку, добирає найвдаліші засоби виразного читання або розповідання ( інтонації, розстановку пауз, логічні наголоси), виробляє чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення. Вихователь готуючись до розповідання казки, має добре запам'ятати текст, щоб дослівно передати зачини, повтори, пісеньки, образні народні вирази. Слід визначити, які слова, фрази потребують унаочнення, пояснення, продумати прийоми, час  і місце їх пояснення.     

    Ігрова діяльність є найдоступнішою для дитини дошкільного віку, оскільки відповідає її психічним і фізичним можливостям. Вона сприяє розвитку інтересів і здібностей дітей, вихованню позитивних якостей, допомагає розширити, поглибити й уточнити уявлення про навколишній світ, про явища природи, ознайомитися з різними властивостями предметів. Гра викликає радісні переживання, бадьорий настрій, що є запорукою доброго здоров’я. У процесі гри діти активно і творчо засвоюють правила та норми поведінки людей, їхнє ставлення до праці, одне до одного. Колективні ігри зближують дітей, зміцнюють їхню дружбу. Гра сприяє сильним емоційним та естетичним переживанням, тому є одним із засобів естетичного розвитку.

  Зміст ігрової діяльності в дошкільних закладах визначається вимогами Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Дитина», яка спрямована на збалансований розвиток дитини, формування елементарних форм її життєвої компетентності, реалізацію власного природного потенціалу, індивідуалізацію особистісного становлення.

  Значущість гри визначено багато років тому, але більшість дорослих переконані, що гра не може стати предметом серйозної розмови тому, що в ній не можливо навчити чомусь розумному.

  На відміну від дорослих, діти намагаються відстоювати своє право на вільний час для улюбленої гри. Кожен з нас, пригадуючи свої дитячі роки, пам'ятає, як було добре грати з друзями у дворі в різні цікаві ігри.

  Звичайно, зараз інші часи, інший темп життя і усе це потребує від нас і наших дітей відповідності запитам сучасного суспільства. Протягом дитинства малюки повинні не лише набути знань, умінь та навичок, а й зберегти фізичне, психічне здоров'я, набути морального імунітету, щоб витримати шалений ритм сучасного життя.

  На сучасному етапі відбуваються зміни процесу набуття ігрового досвіду, який раніше передавався від старших дітей молодшим у спільних іграх. Сьогодні дорослий відіграє провідну роль у процесі передачі ігрового досвіду дітям. Безсумнівно, треба всіляко підтримувати дитячі ігри, спрямовані на розвиток дитини, адже у грі розвивається все те, що буде потрібно їй у дорослому житті.


СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ

“Уроки доброти”

Мета. Збагачувати знання педагогів про прийо­ми і методи формування духовно-моральних якостей дошкільників засобами літературних творів. Підви­щувати мотивацію щодо здійснення системи роботи з розвитку етичних уявлень дітей. Розвивати творчий потенціал педагогів.

Матеріал: фанти жовтого та сірого кольорів, ручки,плакат “Добро” та “зло”, кольорові круги,аудіозапис спокійної мелодії, ватмани, фломастери, журнали, клей, ножниці, м”яка іграшка Добрунчик,серце, поділене на чотири частини. 

1. Організаційний момент.

Повідомлення теми та завдань семінару

2. Мозковий штурм “ Добро і зло”

Учасники тягнуть зі скриньки кольорові фанти (жовтого і сірого кольорів). Залежно від кльору діляться на дві групи. Учасники, які витягнули жовті фанти, записують на них, що таке “добро”. Ті, хто отримав сірі фанти — що таке “зло”.

Варіанти відповідей: добро — потрібна іншим справа, допомога, гарний вчинок приємність, позитив, тощо; зло-лихо, нещастя, розлюченість, розтратування, щось погане тощо.

  Фанти із записами прикріплюють на плакат. Потім обговорюються відповіді. Підсумовуючи відповіді учасників семінару, вихователь-методист вивішує виписані з тлумачного визначення понять “добро” і “зло”.

Добро — чуйне, дружнє ставлення до людей, привітність, ласка, прихильність.

Зло — протилежне поняттю добра, означає навмисне, свідоме заподіяння комусь шкоди, збитку, страждань.

 Вправа"Назви прислів’я.”

Вихователь-методист  роздає кожній групі учасників картки із записаними словами, з яких треба скласти прислівя.

1. і сухар, а злому, Доброму, не на, і каша, користь, на здоров"я

(Доброму і сухар на здоровя, а злому і каша не на користь)

2. людини, помолодієш, Від доброї, а від, постарієш, сердитої

(Від сердитої людини постарієш, а від доброї помолодієш)

 4. Вправа « Розв’яжи кросворд.»

1. Впевненість у доброзичливості, щирості іншої людини. (Довіра).

2. Розмова двох осіб. (Діалог).

3.Люди, для яких дорослі залишаються дітьми.

(Батьки).

4.Вид діяльності, який для дошкільнят є школою моралі. (Гра).

5.Корифей вітчизняної науки, творець "школи під відкритим небом”, "уроків доброти в природі”(Сухомлинський).

6.Співпереживання, співчуття, вміння розділити радість і сум з іншою людиною. (Емпатія).

7. Кому належать ці слова: "Якими будуть перші слова, з якими я звертаюся до дітей? Ці слова мною знайдені давно — "Здрастуйте, діти!”.(Амонашвілі).

 5. Вправа на релаксацію "Чаша доброти.”

Ведучий.Заплющте очі, дихайте спокійно, глибоко. Розслабтеся. Уявіть перед собою аркуш білого паперу, а на ньому — гарну, не оздоблену чашу. Розмалюйте її в уяві так, як вам хочеться. Ще раз розгляньте чашу. Наповніть її по вінця улюбленим напоєм. А тепер уявіть іще одну чашу, але порожню. Подумки відлийте в неї трохи напою. Погляньте: поряд іще одна порожня чаша, і ще. Відлийте в кожну посудину потрохи улюбленого напою. А тепер зазирніть у свою чашу. Вона знову повна! Що з нею трапилося? Ця чаша стала особливою — чарівною. Адже вона наповнилася вашою добротою. Розплющте очі. Спокійно і впевнено скажемо: "Це я! У мене є така чаша!”.

                         II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА


1. Розв’язання проблемних ситуацій за змістом художніх творів.

 Кожній групі ведучий дає для опрацювання фрагмент тексту і кілька проблемних запитань за його змістом. Учасники ознайомлюються з уривком твору й пропонують свої варіанти розв'язання проблеми. Після обгово­рення ведучий читає продовження тексту і демонструє, який вихід зі складної ситуації описав автор.

 Iменинний обід.

                                                                                В.Сухомлинський

У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся —найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся —ложка дрижить, крапельки падают на стіл. Скоро у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна нехай запросить подруг. Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять.

Ніна тихенько сказала мамі:

—Мамо, нехай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

Чому? — здивувалась мама.

У неї руки тремтять. Крапає на стіл.

 Запитання.Як мала повестись мама? Які методи порадите їй для виховання доньки? Придумайте закі нчення оповідання.

 Наш тато одужав.

                                            В.Сухомлинський

У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама й Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий. Радісно сяють Катрусині очі. Прийшла вона до школи, зустріла на подвір’ї двох своїх однокласників-першокласників — Петька і Гриця й поділилася радістю:

- Наш тато одужав.

Петько і Гриць подивились на Катрусю, знизали плечима й, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яч. Катруся підійшла до дівчаток.

-Наш тато одужав, — сказала вона й засяяла на радощах.

Одна з них, Ніна, здивовано спитала:

-Ну то й що?

Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я й заплакала.

-Чого ти, Катрусю, плачеш? — почула вона тихий, лагідний голос.

Підводить голову —Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.

 Запитання. Як зреагувала Катруся на запитання Костика?Що ви порадите вихователям та батькам цієї групи дітей? Придумайте закінчення оповідання.

 2.Створення колажу "Доброта.”

Завдання: виготовити колаж і зобразити (намалювати, виконати аплікацію) на ньому ті предмети, з якими у вас асоціюється поняття "доброта”.

Працюючи, учасники коментують свої дії, чому обрали той чи інший образ, який колір доречніше використати тощо.

 III. Підбиття підсумків.

Ведучий. Шановні колеги! Сьогодні ви продемон­стрували особливо важливу якість, яка необхідна кожному педагогу — це наявність творчого потенціалу. Приємно, що він у вас є. Пропоную, передаючи Добрунчика (м’яку іграшку), висловити ваші думки:

1.Вправа"Серце добрих побажань.”

Ведучий. Підсумовуючи все сказане на семінарі, створімо "серце добрих побажань”. Кожен учасник має написати на частинці серця-пазлу заповіт, якого слід дотримуватися, щоб люди жили в добрі.

Ведучий. Дякую всім за співпрацю та бажаю успіхів у роботі й творчого натхнення. Хай множаться зерна добра у ваших душа.

ДОДАТКИ

 1. і сухар, а злому, Доброму, не на, і каша, користь, на здоров’я

 2. людини, помолодієш, Від доброї, а від, постарієш, сердитої


Доброчуйне, дружнє ставлення до людей, привітність, ласка, прихильність.

Злопротилежне поняттю добра, означає навмисне, свідоме заподіяння комусь шкоди, збитку, страждань.

 

 1. Впевненість у доброзичливості, щирості іншої людини.

 2. Розмова двох осіб.

 3.Люди, для яких дорослі залишаються дітьми.

 4.Вид діяльності, який для дошкільнят є школою моралі.

 5.Корифей вітчизняної науки, творець "школи під відкритим небом”, "уроків доброти в природі”

 6.Співпереживання, співчуття, вміння розділити радість і сум з іншою людиною.7. Кому належать ці слова: "Якими будуть перші слова, з якими я звертаюся до дітей? Ці слова мною знайдені давно — "Здрастуйте, діти!”.

Сайт создан с Mozello - самым удобным онлайн конструктором сайтов.

do not click here [url=http://x-lines.ru/][img]http://x-lines.ru/glitter/g/019/016/40/0/4nx7be6owmejtwr54nspbeqoiuejiwra4nc1bwrw4nq7bfa.gif[/img][/url]